Перший позитивізм – це філософський напрямок, що виник у середині 19 століття Європі. Воно є період історія філософії, коли головним інтересом став аналіз явищ, заснований на спостереженні та досвіді. Головною ідеєю першого позитивізму була необхідність засновувати знання на об'єктивних фактах та доказах, що відчуваються.
Перший позитивізм виник у часи, коли науковий світогляд та ідея прогресу стали набувати все більшої популярності. Філософи першого позитивізму вважали, що всі явища можуть бути пояснені та зрозумілі шляхом спостереження та експерименту. Вони ставилися скептично до метафізичних та релігійних тверджень, прагнучи обмежитися лише тими знаннями, які можна підтвердити досвідченим шляхом.
Засновниками першого позитивізму вважаються Август Конт, Ернст Мах та Клод Бернар. Вони визнавали необхідність об'єктивної науки і вважали, що всесвітній прогрес неминучий. Вони вважали, що науковий підхід може застосовуватися у природничих науках, а й у громадських, економічних пріоритетів і політичних дослідженнях. Загалом, перший позитивізм є важливим етапом у розвитку філософії, який призвів до появи безлічі нових ідей та понять.
| Що являє собою перший позитивізм | |
|---|---|
| Перший позитивізм | Філософська течія XIX століття, що пропонувала розробити єдину наукову методологію для всіх галузей наукового знання. |
| Засновник | Огюст Конт |
| Основні ідеї | Встановлення об'єктивної істинності на основі наукового методу, відмова від метафізичних спекуляцій та релігійних уявлень, спрощення ідеальних сутностей до спостережуваних феноменів. |
| Метод | Позитивісти визнавали лише експериментальні спостереження та дослідження, засновані на фактичних даних. |
| Перспектива | Метою першого позитивізму було створення ідеальної соціальної утопії на основі наукових принципів та дослідження фізичного світу. |
У чому полягає суть позитивізму?
positivisme, від лат. positivus – позитивний) – філософське вчення та напрям у методології науки, визначальне єдиним джерелом істинного, дійсного знання емпіричні дослідження та заперечливе пізнавальну цінність філософського дослідження.
Що притаманно позитивізму?
Спільною рисою позитивізму (як одного, так і пізніших) було прагнення вирішити характерні для філософської (метафізичної) теорії пізнання проблеми, спираючись на природничо розум, протиставляється метафізиці [1].
Що таке позитивізм, і коли він з'явився?
Позитивізм – це одна з найпотужніших філософських традицій, що існує в XIX–XX столітті. Він цікавий нам тим, що поряд з матеріалізмом є спробою уникнення класичного ідеалізму і спробою побудувати нову філософію, дружню до науки і засновану на науці.